- висотник
- -а, ч., розм.1) Спортсмен, що займається стрибками у висоту. Змагання висотників.2) Альпініст, що піднімається на високі гори.3) Той, хто працює на великій висоті, будує висотні споруди.4) Льотчик, який здійснює висотні польоти.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.