висотник

висотник
-а, ч., розм.
1) Спортсмен, що займається стрибками у висоту. Змагання висотників.
2) Альпініст, що піднімається на високі гори.
3) Той, хто працює на великій висоті, будує висотні споруди.
4) Льотчик, який здійснює висотні польоти.

Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.

Игры ⚽ Поможем написать курсовую

Смотреть что такое "висотник" в других словарях:

  • висотник — іменник чоловічого роду, істота …   Орфографічний словник української мови

  • монтажник — а, ч. Фахівець із монтажу (у 1 знач.). Монтажник висотник. Монтажник скелелаз …   Український тлумачний словник


Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»